Я заплющую очі, стою на місці і падаю в темряву. Мене ловлять і знову розхитують. Говорю тарабарською, примушуючи мого партнера тренувати фантазію і вигадувати історію – “перекладати” моє безсенсове і незрозуміле лепетання. Кривляюся хвилину – час іде дуже повільно...