Ну ось і все… Сьогодні Влад пішов від нас. Останні два дні хлопець  був у реанімації. Ми вірили, що і цього разу він справиться, витримає. Здавалось ще день, ще кілька годин і настане переломний момент, коли стан Влада покращиться. Але…

Зараз у мене перед очима усміхнений Влад. Він та його мама подолали дуже важкий початок лікування. І хлопець просто на очах змінився! Час, проведений в його палаті пролітав дуже швидко. Хотілось зайвий раз зазирнути до них, бо знаєш, що на тебе там чекають. І картаєш себе, коли в справах не встигаєш забігти, розпитати, почути…

Хочу подякувати всім людям за вашу допомогу Владу. За потужну підтримку. За те, що були поряд всі ці місяці.

Упокій Господи зі святими душу новоприставленого раба Твого Владислава, втіш рідних і близьких і дай сил пережити цю втрату…