20 квітня світ відзначає дуже особливе свято – #день_вдячності_волонтерам.
Це люди, які добровільна виконують важливі справи і не отримують за це жодних коштів. Часто працівників благодійних фондів називають волонтерами, але це помилка. Волонтер не отримує зарплату за свою роботу.
Волонтер йде туди, де важко. Де бракує ліків, кисню, бронежилетів, посмішок, донорської крові. Він підставляє плече допоки держава не візьме цю задачу на себе. На жаль, інколи це плече вам доводиться підставляти роками, але це вже інша історія.
У цей день ми дякуємо кожному нашому волонтеру. Без вас не було б нічого. Скарбниці Надії не було б. Вона б не народилась без вас і не могла б працювати жодного дня. Хтось був з нами деякий час, хтось прийшов недавно, хтось з нами багато років – кожен з вас безцінний.
Роботу когось з вас яскраво видно, ви несете світло туди, де сльози і допомагаєте там віднайти посмішки. З кимось знайомі лише працівники офісу, бо ви робите непомітну, але також дуже важливу роботу. Роботу фонду можна порівняти з величезним пазлом, 80% якого складають волонтери. Ви допомагаєте шукати кошти, подарунки, донорів, ви проводите акції, друкуєте фото та листівки, передаєте аналізи, допомагаєте робити звіти, адмініструєте сайт, ведете соцмережі, розважаєте дітей в лікарні і робите ще дуже багато іншої роботи.
Дякуємо безмежно кожному волонтеру!
Закликаємо у цей день розмістити фото того, чим вам у свій час допомогли волонтери – чи це лист, чи ліки, чи концентратор, чи волонтерські вареники або фото з волонтерами, які вам допомагають. Напишіть #день_вдячності_волонтерам та розкажіть свою історію. Повірте, цим людям дуже треба така підтримка. Вона допоможе йти далі, коли опускаються руки.