Таку мету поставили перед собою учасники та організатори 10 благодійного турніру з міні-футболу, що відбувся 22 грудня в залі НВК № 26 м. Рівне. Нам потрібно було зібрати мінімум 11 тисяч гривень на одну упаковку ліків для мами чотирьох дітей та дружини воїна, що боронить нашу країну на сході, Аліна Полицяк Демянчук, яка з 2014 року бореться з раком.
З 12 години в залі почали збиратись команди, всього їх було 9, а саме
– «Феміда» (команда Городишенської виправної колонії Вова Кущак, Юра Пивоварчук)
– «Гвардія» (команда 2 Галицької бригади Національної гвардії України Іван Хміль)
«Айболіт» (команда ГО «Айболіт і його друзі» Роман Молчанов)
– «УПЦ» (команда молоді з УПЦ МП, капітен Сергій Єфімчук)
– «Червоні носи» (команда лікарняних клоунів та їх друзів,тренер на милицях Артьом Алексєєв)
– «Елеос» (команда молоді з ПЦУ Юра Качан)
– “Імпульс» (команда молодих хлопців-християн різних конфесій Олександр Третяк)
– «Пластуни» (команда пластунів та друзів ПЛАСТу під керівництвом отця Vitaliy Porovchuk)
– «Рівненські олені» (команда завзятих футболістів під керівництвом давнього благодійника фонду Тараса Боборецького Andriy Boboretskyy).
Десята команда, а саме «Вболівальники Вересу» Валик Ляхов не змогла взяти участь в турнірі, але вони перерахували свій внесок на рахунок БФ «Скарбниця Надії».
Деякі команди заздалегідь тренувались та готувались до турніру, деякі лише напередодні познайомились. В когось в складі були молоді люди, а хтось був більш досвідчений. Команда Нацгвардії взяла з собою потужну підтримку – близько 20 гвардійців-строковиків. Коли гвардія виходила на поле одразу було чути що грають саме вони, так їх підтримували хлопці.
Турнір почався з вступного слова організаторів та слів подяки від Аліни Полицяк, для якої учасники зібрали кошти. Також учасників привітали пластуни з Колоденки, які принесли Віфлиємський Вогонь Миру і заспівали Пісню Віфлиємського Вогню.
Судді розбили команди на дві підгрупи і розпочались матчі. Кожен матч був запеклим, всі футболісти викладались на повну. Це були не просто матчі заради розваги, за кожну передачу м`яча була боротьба. Чого вартують лише серії пенальті в матчах за вихід до фіналу та за третє місце! За команди вболівали всі, хто були в залі. Фінальну гру команди зіграли аж в сьомі годині вечора! День турніру пролетів як одна мить.
Отож, маємо такі підсумки турніру:
– Зібрано 17600 гривень для Аліни Полицяк від внесків команд та в скриньку під час турніру, ще 1250 гривень надійшло для Аліни на рахунок благодійного фонду «Скарбниця Надії».
– Кожен, хто 22 грудня прийшов в зал НВК 26 отримав неймовірний заряд енергії, піднесення та радості.
– Перше місце на турнірі виборола команда молоді УПЦ та отримала перехідний кубок турніру. Ця команда вже не вперше виграє цей турнір і дуже серйозно до нього готується. Команда прийшла на турнір практично подвійним складом, а також за молодь УПЦ грав дитячий тренер з футболу та вчитель фізкультури Сергій Герасимчук. Як тільки він виходив на поле, гра команди і до того дуже сильна, ставала практично нездоланною для суперників. Також в цій команді грала найпрекрасніша учасниця турніру, дівчина, яка на рівних грала з професійними дорослими чоловіками та заслужено отримала заохочувальний приз Софія Низова. За команду молоді УПЦ МП виступив і кращий бомбардир турніру Владислав Січкар (9 голів на турнірі).
– Друге місце, приз глядацьких симпатій та море радості отримала команда «Рівненські олені». Коли ці чоловіки реєструвались на турнір, то вони одразу запитали чи візьмуть організатори команду, в якій один гравець в окулярах, один на протезі і ще один з пузом, але в цих гравців 140 років досвіду на трьох. Ми сказали ветеранам, що не можемо відмовити їм, але попередили – суперники будуть сильні. Чоловіки не злякались, сказали що планують всіх порвати і ставлять собі захмарну мету взяти третє місце на турнірі. Не дарма ж вони двічі на тиждень в будь-яку погоду завзято тренуються! Ця ж команда внесла 5000 гривень за участь в турнірі (це напевно щоб ми точно не знайшли приводу їм відмовити через вік чи ще якісь особливості).
Олені грали як звірі! Вигризали кожен гол. А як вони емоційно сварились на лаві між матчами і будували стратегію на наступну гру! В одному з матчів гравець Оленів отримав травму, м`яч потрапив йому в окуляри. Всього хвилину чоловік посидів на лаві поки зупиниться кров, заклеїв рану пластирем і знову кинувся в бій. В іншому матчі інший гравець теж отримав травму носа ліктем суперника, але навіть не зійшов з поля, лише витер рукавом кров.
На нагородженні гравці Оленів отримали кожен по дві медалі, бо грали абсолютно без замін.
Приз кращого голкіпера турніру отримав воротар Оленів Prymak Viktor Віктор Примак, який неймовірно спритно витягував майже всі голи в грі та відбив серію післяматчевих пенальті в півфінальному матчі. Віктор – приклад надзвичайної мужності для всіх. Чоловік втратив в ДТП частину ноги і ходить на протезі. Але повірте, ми змушені були запитувати яка саме нога на протезі, бо не могли цього самі зрозуміти, так рівно ходить і бігає цей чоловік. А ще він катається на сноуборді!
– Третє місце у важкій боротьбі з командою «Імпульс» по серії післяматчевих пенальті і напевно завдяки шаленій підтримці вболівальників виборола команда «Гвардієць».
– Кращий гравець турніру – Андрій Мазур з команди «Айболіт»
Безмежно дякуємо всім учасникам та організаторам турніру.
В першу чергу дякуємо директору НВК №26 Віктору Федоровичу Дзюбаку, який вже не вперше безкоштовно надає зал для турніру. Дякуємо суддям Валентину Левчику та Ігорю Серветнику!
Дякуємо Юрію Васильовичу Демчуку, директора більярдного магазину «КийОк» за кубки, призи та медалі. Дякуємо Борису Горецькому за печиво та воду. Дякуємо волонтерам Віта Виштикалюк (Vita Vyshtykaliuk), Ira Borovska та Юрій Яцюк за організацію чаювання протягом всього турніру. Дякуємо рівненській організації ПЛАСТ за безкоштовну оренду великого чайника. Дякуємо Євгену Донцову за безкоштовну оренду комплектів манішок для учасників турніру.
Дякуємо Сергію Єфімчуку за левову частку з роботи по організації турніру.
Дякуємо кожному гравцеві, який вийшов на поле, а також всім хто збирав команди, розповідав про турнір, вболівав та долучався до гри.
І є ще одна людина, якій треба подякувати особливо – це організатор турніру Роман у Молчанову. З цього молодого чоловіка можна брати приклад. Рома з допомогою добрих людей зміг повернутись до повноцінного життя після багаторічного вживання алкоголю, наркотиків, а також після тюремного терміну і вже десятий раз організовує цей турнір. Роман зумів подолати залежність, зараз він одружений та виховує двох діточок. Своєю енергією чоловік надихав всіх учасників турніру, підтримував кожного та радів за перемогу кожної команди.
Багато учасників говорили про те, що можуть виставити не одну команду на турнір, але ми вже фізично не мали часу для більшої кількості ігор. Тому було прийнято рішення провести подібний благодійний турнір ще й влітку. Також стало зрозуміло, що нам вже не вистачає коментатора та фотографа на матчах.
Отож, до нових зустрічей та чекаємо вас на нових турнірах!