– Кому допомагає фонд “Скарбниця Надії”? – відповісти на таке запитання одним реченням вже неможливо, бо є багато нюансів. Тому буде великий текст.
1. Онкохворі діти.
Перший і основний напрямок нашої роботи. Ми допомагаємо як всім дітям в онкоцентрі РОДЛ незалежно від місця проживання, так і можемо допомагати рівненським дітям, які лікуються в інших лікарнях.
Ліки, аналізи, донори крові, обладнання, розхідні матеріали, побутові проблеми в нашому онковідділенні, мілкий ремонт, ліки з-за кордону, моральна підтримка, спілкування, передача аналізів на Київ – по мірі звернень від окремих батьків чи лікарів відділення. Творчі заняття та лікарняні клоуни – для всіх незалежно від звернення у фонд.
В онковідділенні ми відмовляємо лише у зборі коштів на лікування за кордоном. Ми підлаштовуємось під потреби пацієнтів, ведемо дітей по мірі необхідності і після завершення основного лікування. Головне – звернення у формі заяви від батьків або офіційного листа від лікарні і ми починаємо працювати.
Багато батьків звертаються за допомогою лише кілька разів, наприклад треба оплатити 5000 грн за КТ і зараз у родини немає таких коштів. Тоді ми як правило надаємо допомогу з загальних пожертв без призначення, навіть не розміщуючи прохання про допомогу для дитини. Або ліки в межах кількох тисяч гривень, це все теж без окремих прохань. Головне заява від батьків.
2. Діти в реанімації, діти з опіками, глибоко недоношені діти.
Допомагаємо по заяві батьків, намагаємось не відмовляти в допомозі. Якщо дитина залишилась без батьків сама, то ведемо її повністю, включаюти харчування і підгузники. Якщо мама чи тато є, то мова йде не про повне забезпечення, а про ліки та розхідні матеріали під час інтенсивного лікування.
3. Діти, яким потрібні складні операції.
В Рівному простіше, ми постійно на звязку з лікарями обласної дитячої лікарні.
А от коли наша дитина їде в інше місто, то все складно. Часто буває так, що операція треба, але батькам треба готівка, бо була озвучена сума 100 чи 200 тисяч готівкою. Лікарі особливо столичних лікарень не дуже хочуть виписувати рецепти, а батьки бояться зайвий раз потурбувати лікаря зі своїм проханням.
Бувають винятки і лікар дає рецепт на ліки, розхідні матеріали, титанову пластину чи конструкцію. Це ідеальний варіат. Тоді ми можемо починати збір коштів. Буває так, що лікар не знає скільки пластин використає під час операції, але ми бачимо, що він відкритий до співпраці і може назвати приблизну суму від і до. У нас були такі ситуації з луцьким нейрохірургом Михайлом Ловгою, ми прекрасно з них виходили, головне тут – бажання лікаря співпрацювати з благодійним фондом.
Чому саме рецепт, а не епікриз з лікарні треба? Бо у епікризі написано, якими ліками лікують дитину, але не зазначається чи ці ліки є безкоштовно в лікарні, чи їх треба купувати. Рецепт – це документ, яким лікар засвідчує те, що таких ліків чи такої пластини в лікарні зараз немає і їх треба купити.
Звичайно, ми не можемо вести одночасно збір коштів для кількох дітей, яким треба по 100 тисяч, але збирати кошти по одній дитині це цілком реально.
4. Слухові апарати.
Фонд може збирати кошти для однієї дитини на слухові апарати, якщо у нас в цей час немає великого збору на операцію. Але тут вкрай важливим є один нюанс – чи займаються батьки з дитиною, це ми окремо з`ясовуємо у лікарів. Жоден слуховий апарат не допоможе, якщо дитина регулярно не відвідує логопеда, не навчається в школі і не соціалізується. Знову ж таки, якщо ми знаємо, що один раз для дитини купили апарати волонтери, другий раз громада за рахунок коштів ОТГ, але ці апарати невідомо де, а батьки знову просять зібрати кошти – допомоги від нас не буде. Це жорстко, але обманювати благодійників ми не можемо.
5. Діти з СМА.
Ми знаємо, що цим дітям треба величезні суми коштів і тверезо оцінюємо можливості нашого благодійного фонду. Зібрати 2 мільйони доларів на рахунок фонду не реально. Якщо буде зібрана частина коштів, фонд не може просто так перерахувати кошти на картки батькам. Ми маємо право перерахувати на картку мамі і татові дитини тільки по 3470 грн., все що більше цієї суми – оподатковується 19,5% податків. Ми вважаємо неприйнятним збирати пожертви від людей по 100-200 грн, щоб потім п`яту частину з них використати на податки.
Допомагати дітям зі СМА та іншими важкими хворобами ми можемо в тому випадку, коли юридичні особи (фірми, підприємства) не можуть надати допомогу безпосередньо батькам дитини, а можуть перерахувати кошти на рахунок фонду. І знову ж таки – не проблема отримати кошти на рахунок фонду, проблема як їх використати, щоб не потрапити під оподаткування. Ми можемо купувати для дітей спеціальне харчування, ліки (навіть банальний нурофен, на це ж батьки теж витрачають кошти), обладнання, розхідні матеріали, корсети, ортези, підгузники, пелюшки. Навіть звичайна дистильована вода до апарату ШВЛ – це теж гроші. Але фонд працює тільки по перерахунку і на все треба рецепти від лікаря.
6. Діти та дорослі, які потребують паліативної допомоги.
Тут ми допомагаємо ситуативно, коли необхідно докупити якесь обладнання, чи щось відремонтувати, чи якісь спеціальні голки, чи інші речі задля того, щоб допомога надавалась безперервно. Маємо два заклади паліативної допомоги, з якими постійно співпрацюємо – Дядьковицька лікарня та Рівненський будинок дитини. Як правило допомогу надаємо саме для закладу, а не для окремих пацієнтів.
7. Обладнання.
По мірі можливості намагаємось купувати обладнання в Рівненську обласну дитячу лікарню. Мова йде в першу чергу про реанімацію, хірургію, травматологію. Тут немає сенсу довго говорити, без обладнання лікарі як без рук.
8. Винятки.
Ну куди ж без винятків?
Буває так, що важко хворій дитині треба оплатити обстеження, або треба тисяча-друга на ліки, або інгалятор поломався. Тут в ручному режимі по мірі можливості, якщо є гроші на рахунку, якщо батьки оформили весь пакет документів, і основне – якщо немає авралу і багато дітей в онкології. Тут все індивідуально, в приоритеті всиновлені діти або діти під опікою, діти захисників України.
У винятках також благодійники, які бажають допомогти конкретному пацієнту чи конкретному закладу, що не входить до перерахованих вище. Тут намагаємось налагодити співпрацю, просимо в пацієнта всі документи і його згоду та розпочинаємо роботу. Знову ж – все індивідуально, залежно від того, чи можемо ми виконати побажання благодійника.
Ось така вийшла досить довга розповідь. На жаль, ми не всесильні і не можемо допомагати всім. Ми дуже обмежені в багатьох ситуаціях документами чи роботою по перерахунку, але завжди намагаємось йти назустріч, коли це можливо.
І ще дуже важливо для нас – це відкритість до співпраці батьків дітей або адміністрації медичного закладу. Якщо нам відмовляються надавати фото дитини, чи розповідати про стан дитини, чи не дають статистику по кількості пацієнтів, чи не можуть пояснити простими словами чому необхідно придбати таку штуку – співпраця не складається.
Дякуємо кожній людині, яка підтримує нашу роботу. Намагаємось бути поруч з пацієнтами, яким необхідна допомога і бути корисними тоді, коли це необхідно.