Сьогодні в День матері ми починаємо розміщати відео до 15 річниці благодійного фонду Скарбниця Надії.
Цими відео ми хочемо подякувати всім, хто допомагає дітям з онкологією пройти шлях важкого лікування. Також маємо на меті підтримати тих, хто лікується зараз і показати їм, що рак виліковний.
Ми планували зробити одне відео з фотографіями дітей, які одужали від раку. Та на наше здивування, у нашому списку виявилось рівно 200 дітей, які лікувались чи починали лікування в Рівному з 2010 року і розмістити їх на одному відео було не реально. Тож, буде 15 відео. Не всіх дітей нам вдалось знайти, у декого не активні телефони та сторінки. Не всі діти, особливо підлітки, дозволили розмістити їх фото, але ми все одно знаємо, що у них все добре.
Отже, починаємо.
Перші, про кого ми напишемо – це неймовірні мами наших дітей. Вони перші бачать, що з дитиною щось не так, зазвичай вони перші чують страшний діагноз. Вони беруть себе в руки за кілька днів, стискають кулаки і починають боротися. Мами зі своїми дітьми вдень і вночі, місяцями, роками. Вони проходять важкі курси хіміотерапії, вони посміхаються до своїх дітей коли серце рветься на частини. Вони шукають гроші, організовують дітям свята в лікарні, святкують з дітьми перемоги. А коли дитина вже виписується з лікарні, виявляється що треба пройти ще один вкрай важливий етап – відпустити дитину, дати їй можливість повернутися до звичайного життя.
Обіймаємо кожну нашу маму. Частина з вас проходить цей неймовірно важкий час без підтримки чоловіка. У когось він зникає під час лікування дитини, а у когось ще тоді, коли все було добре. Але ви все одно тримаєте своїх дітей на руках чи за руку і йдете вперед. Дякуємо за вашу силу.
В цьому пості ми не можемо не згадати маму Марину. Вона пройшла зі своєю дитиною онкологію, втратила від важкої хвороби чоловіка. Коли почалась велика війна ця жінка вивезла за кордон двох доньок, одна з яких з народження має ДЦП, та свою маму і повернулась в Україну, щоб захищати нас в лавах ЗСУ. Дякуємо. Тисячу разів дякуємо за Україну.
На жаль, ми маємо мам, чиїх дітей не буде в наших відео. Бо хвороба виявилась сильнішою. Ви все одно залишаєтесь мамами своїх прекрасних дітей, хоч не можете їх обійняти. Обіймаємо кожну з вас, пам’ятаємо ваших дітей. Дякуємо за вашу силу. Дякуємо за те, що ви продовжуєте допомагати іншим дітям, цікавитесь тим, як склалося їх життя попри ваше горе, яке на жаль не лікує час.
#15років_15відео
Перше відео