Девятирічний Максим із Зарічнянського району в липні переніс операцію з приводу гангліонейроблатоми. Спочатку все не здавалось таким трагічним. У хлопчика заболів живіт, і в районній лікарні батькам дали направлення на консультацію в обласній лікарні. Вже під час обстеження на КТ стало зрозуміло, що у Максима пухлина в животі. В столичній лікарні не було вільного місця, і батькам запропонували зробити операцію тут в Рівному. Часу на роздуми у батьків не було, адже на шальках терезів – здоров’я дитини. Операція пройшла, і треба було дослідити, яка ж пухлина спричиняла болі у Максимка. Результат був приголомшливий – гангіонейробластома.

Хлопчика необхідний час спостерігали в хірургічному відділенні, а для подальшого лікування перевели в онкогематологію. Розмовляючи з мамою, я розумію, що родина зовсім незаможна. Адже навіть планшет бабусі і дідусі подарували онукові лише тому, що тривалий час в лікарні, під час блоків це майже єдина розвага для 9-річного хлопчика.

При першій розмові у мами хлопчика весь час сльози на очах. Вона весь час повторює, що на перший блок вони якось назбирали грошей. А що буде далі? Лікуватись треба певний час. А багатьох ліків в лікарні немає. Одного з препаратів хімії – також. Навіть фізрозчину і глюкози немає.

Максимко мовчки спостерігає за нашою розмовою. Але коли мама починає витирати сльози зрозуміло, як йому шкода неньку. Він намагається не видавати своїх почуттів, але він по-дитячому шкодує, що він захворів, що попереду місяці лікування. Переводячи розмову на хлопчика, мама розповідає, що син дуже терплячий. Максим навіть приглянувся медсестричкам, адже не плакав після операції та міг витерпіти болючі процедури. Хлопчак неговіркий. Він і трохи соромиться, і від природи небалакучий. Перейшов до 4 класу. Найбільше за все до хвороби любив ганяти м’яча з товаришами. Дохід родини з двома дітьми в далекому селі майже мізерний: тато тимчасово безробітний, мама – працівник у школі. Зараз і взагалі скрута, адже величезні кошти треба на ліки та обстеження Максима.

Вчора хлопчик приїхав вже на другий блок хімії. А вже завтра він заступає на нього. Ми замовили вже ліки в аптеці, щоб Максим міг вчасно розпочати лікування. Але за них треба розрахуватись. На саме необхідне потрібно 2500 гривень:

Дакарбазин 500 мг – 2 фл.
Дакарбазин 200 мг – 1 фл.
Калію хлорид 7,5% 20 мл – 10 фл.
Фізрозчин 400 мл – 24 фл.
Глюкоза 5% 400 мл – 24 фл.

Лише операція та перший блок позаду, а у родини вже немає коштів для подальшого лікування сина. Будь ласка, допоможіть Максимові продовжити таке необхідне лікування!

Контактні дані
Юлія Кутик (координатор) – (097) 93-807-54

Реквізити для надання допомоги

УКРСИББАНК
БФ “Скарбниця Надії”
ЄДРПОУ 37685693
р/р 26009336789200
АТ “УкрСиббанк”
МФО 351005
Призначення платежу – добровільна пожертва для Дем’янчука Максима

КАРТКА ПРИВАТБАНК
Картка № 5169 3305 0192 5611
(картка відкрита на голову фонду «Скарбниця Надії»,
Кутик Юлію Миколаївну, і прив’язана до поточного рахунку фонду)
Призначення платежу – добровільна пожертва для Дем’янчука Максима

ПРИВАТБАНК
БФ “Скарбниця Надії”
ЄДРПОУ 37685693
р/р 26007054713460
КБ “ПриватБанк”
МФО 333391
Призначення платежу – добровільна пожертва для Дем’янчука Максима