З 12-річним Дімою Ярмошевичем та його мамою Іриною ми познайомились ще в липні, коли хлопчику тільки встановили діагноз «лімфогранулематоз». Перше враження і думка про них «дуже тихі і скромні». А ще, обоє спантеличені онкологічним діагнозом Діми та невідомістю, що на них чекає. Перші два місяці родина намагалася самотужки «тягнути» лікування. Та сил вистачило лише на перші два блоки. Тому наше знайомство продовжилось вже у жовтні.

Діма з багатодітної родини. Старший брат має вже власну родину. Середній – студент. А вдома залишилась найменша 8-річна донечка. Мама Ірина хвилюється чи чоловік самостійно впорається по господарству, але і заспокоює себе тим, що невістка допоможе. Родина дуже скромна та не заможна. Тато хлопчика працює трактористом в сільськогосподарському підприємстві. Мама до хвороби Діми – прибиральницею в школі. Отже, дохід в родині дуже невеликий. Нещодавно родина втратила дідуся Діми. І за іронією долі він 20 років боровся саме з онкологічним діагнозом. Та звістка, що у меншого онука – рак дуже сильно підкосила сили старенького, забракло вже сил боротись із своєю хворобою.

Під час розмови з мамою Іриною я розумію, що Діма ще й досі почуває себе у відділенні дещо незатишно. Споглядаю, як він спілкується зі старшим хлопцем з сусідньої палати і розумію, що дійсно, зараз у відділенні в основному менші дівчатка. І 12-річному хлопчику важко заводити з ними дружбу. Та й мама зауважує, що син дуже домашній, вільний час проводив не у компаніях, а вдома, залюбки допомагав по господарству. Найбільше йому до душі доглядати за кроликами. Діма добре навчається в школі, має хист до малювання. А з предметів йому найбільше подобаються географія та біологія.

Запитую маму, як Дмитрик захворів. Як і в більшості випадків лімфогранулематозу, спочатку у хлопчика з’явились збільшені лімфовузли. Лікування в районі не давало результатів. І тоді Діму направили в обласну лікарню на консультацію до дитячого онкогематолога. Саме тут і було встановлено діагноз.

Діма усвідомлює, що у нього онкологічний діагноз. Перший шок вже минув. Зараз він разом з мамою намагається налаштуватись на позитив і те, що їх діагноз дуже перспективний в лікуванні. Тим більше, після перших двох блоків хімії КТ показала позитивну динаміку. Попереду ще тривале лікування. Мама хлопчика говорить, що намагається не будувати далекоглядних планів. Найголовніше зараз, щоб лікування проходило вчасно та успішно. А з Божою поміччю та з підтримкою добрих людей вони зможуть справитись зі страшним діагнозом!

Перший блок хімії дався Дімі дуже складно. Мабуть, моральний стан суттєво вплинув на такий хід лікування. Вже друга хімія минула значно легше. Зараз Дмитро вже розпочав  третій блок. БО «Серце дітям України» забезпечила хлопця одним з основних препаратів хімії – Натуланом. Решту ліків, яких не буде у відділенні, потрібно буде купувати. Сільській родині важко продовжувати лікування сина самотужки. Тому ми відкриваємо збір коштів для Діми. Попереду у хлопчика кілька блоків хімії та опромінення. І йому вкрай потрібна ваша допомога та підтримка!

Контактні дані

Юлія Кутик (координатор) – (097) 93-807-54

Реквізити для надання допомоги:

УКРСИББАНК

БФ “Скарбниця Надії”

ЄДРПОУ 37685693

р/р 26009336789200

АТ “УкрСиббанк”

МФО 351005

Призначення платежу – добровільна пожертва для Ярмошевича Дмитра

КАРТКА ПРИВАТБАНК  № 5169 3305 1506 8762
(корпоративна карта БФ «Скарбниця Надії», але за банківськими правилами вона повинна бути емітована на фіз. особу – голову правління фонду, Реву Мар’яну Володимирівну)
Призначення платежу – добровільна пожертва для Ярмошкевича Дмитра

ПРИВАТБАНК

БФ “Скарбниця Надії”

ЄДРПОУ37685693

р/р 26007054713460

КБ” ПриватБанк“

МФО 333391

Призначення платежу – добровільна пожертва для Ярмошкевича Дмитра