Тішусь, коли бачу їхні посмішки. Радію, коли переглядаю про них сюжети на ТБ. Пишаюся ними, коли при зустрічі розповідають мені про свої досягнення. І щаслива, коли обнімаю їх. Ми знайомилися в різний час, але місце першої зустрічі було незмінне – онкогематологічне відділення Рівненська обласна дитяча лікарня.
Страшні діагнози, тривале лікування, недитячі випробування – це те, що назавжди залишиться в пам’яті. Та не забудеться і інше – допомога і підтримка людей. Близьких, рідних, знайомих і часто абсолютно чужих. А ще безцінна підтримка тих, хто так само, як і ти на межі, в сусідній палаті бореться за своє життя. Сьогодні вони вже Переможці. І логічно думати, що пройшовши це пекло, назавжди захочеться закрити двері, за якими було так багато сліз і болю. Та одужавши – вони повернулися, але вже в якості волотерів 
Yuliya Kutsiuk – майбутній вихователь-логопед. Три рази на тиждень, коли вдягає червоного носика, легко перевтілюється на лікарняного клоуна – Бульку.
Antonio Shumaher– продовжує навчання в школі, поєднує моделлінг із виходами в лікарню в образі клоуна Модіка.
Саша Ткач – майбутній психолог. У відділенні проводить з дітками творчі заняття, спілкується і підтримує старших дітей.
Tanya Yankovets – навчається в Буковинському державному медичному університеті. Півтора року тому Танюша стала мамою, виховує маленьку донечку.
Світлана Хомич – здобуває освіту вихователя і вчителя початкових класів, захоплюється фотографією.
Юра Шупік – IT-спеціаліст, саме в лікарняних стінах почав захоплюватися комп’ютерами.
Артем Харченко – друг Христини, навчається в школі, волонтер, незважаючи на складну хворобу, допомагає пацієнтам київської лікарні, виступає з піснями перед військовими.
Коли Христина Панасюк писала пісню “Я хочу жити!”, ці діти проходили курси хіміотерапії, а сьогодні своїм прикладом показують нам всім, що рак виліковний!
Христя, дякую, що ти не була осторонь і допомагала БФ “Скарбниці надії” ще на самому початку, і що провідчувала атмосферу у відділенні передавши це в пісні.
Юрій Яцюк, дякую, що організував приїзд всіх дітей з інших міст всього за пів дня, і допомагав мені під час зйомки
Дякую всім, хто був поруч: лікарям, медсестрам, донорам, жертводавцям, Благодійний фонд “Скарбниця Надії”, Лікарняні Клоуни “Червоні Носи” м. Рівне
Мар’яна Рева, Юлія Кутик, Олександр Петровський!