Наступне фото проекту благодійного фонду “Скарбниця Надії” “Я-переможець!”.
Це наша подяка людям, які допомагають дітям долати рак. Завдяки лікарям, медсестрам, донорам, жертводавцям, волонтерам ці неймовірні фото через кілька років після хіміотерапії стали реальністю.
Це Саша Мартинюк, один з найменших наших підопічних. Він потрапив в онкогематологію з раком крові коли йому було трохи більше року. Сумний хлопчик з переляканими очима – таким я його запам`ятала під час першої зустрічі і таким він був практично всі довгі місяці лікування. Тиха, худенька, практично непомітна як тінь мама, яка намагалася посміхатися крізь сльози. Їй було неймовірно важко з такою малою дитиною. Крім онкологічного діагнозу в Сашка вроджена вада ніжки, майже весь рік під час хіміотерапії він не міг ходити і мама носила сина на руках. Наталя без жодних нарікань витримувала все, ніколи не жалілась на побутові проблеми чи якісь незручності. Але разом з тим вона знаходила час перевіряти терміни придатності всіх ліків, перепитувати в лікаря про всі призначення, все ретельно записувати в зошит і намагалася нічого не упустити.
Ми побачились з Сашком та його мамою кілька місяців тому. Хлопець і далі лікує ногу, його готували до чергової операції. Звичайно, я не впізнала хлопчика, адже запам`ятала його маленьким і сумним. А тут переді мною сидів веселий і розумний школяр, розповідав про свої справи і був дуже дорослим як на свій вік. Тільки мама не змінилась. Вона з посмішкою говорила що Саша знову має бути в гіпсі кілька місяців, знову операція, знову милиці… Але то дрібниці порівняно з тим, через що вони пройшли в онкологічному відділенні. Від допомоги на операцію Наталя в черговий раз категорично відмовилась. Після завершення хіміотерапії вона завжди відмовляється від допомоги, каже що в лікарні купа дітей, а вони вже якось самі будуть лікуватися.
На фотосесію Саша приїхав на милицях. Жодного слова не прозвучало, що їм незручно їхати в Рівне. Вони тільки попросили вибрати день, коли не буде снігу. Сподіваємось що хлопчику вдасться вилікувати ніжку і він зможе бігати разом з однолітками.
Дякуємо всім, хто допоміг Сашку подолати онкологічну хворобу!
Дякую Євгенія Петровська за перші фото дітей в лікарні.
Дякую Ірина Тищук за друк перших фото. Дякую Андрей Лебедев та фотостудія КВАДРАТ за фото в студії. Дякую Юрій Яцюк за величезну допомогу в реалізації проекту.