Дякуємо всім за допомогу. Сьогодні Діма відійшов у вічність.

Друзі, безмежно дякуємо кожному, хто прийшов в п`ятницю до ОДА підтримати нас і звернути увагу всіх на те, що в лікарні немає ліків. Ваша підтримка дуже важлива.

Попередній тиждень пройшов у нас важко. Постійні переписки, дзвінки, запити і відповіді на них, таблички з ліками та цифрами. МОЗ намагається переконати всіх, що залишки ліків десь є, але працівники нашої лікарні не вміють їх забрати з інших медустанов. продовження… Допоможіть Дімі подолати ковід

Діма повернувся в лікарню і йому вже потрібно 6700 гривень на ліки.

Ви пам`ятаєте нашого Діму Єремейчука? Це той хлопець, якого ви всі врятували в квітні. Два тижні Діма був в реанімації з вкрай важкою кровотечею кишківника. Завдяки тому, що дуже багато людей пожертвували кошти, нам вдалось купити кровоспинні ліки на суму більш ніж 150 тисяч гривень. Це був шалений збір коштів, ми купували по два-три флакони ліків, замовляти їх в різних містах, везли і передавали в лікарню, але нам вдалося допомогти лікарям врятувати Діму. продовження… Дімі потрібна допомога

Минулий тиждень пройшов як одні шалені перегони. Знайти ліки – знайти гроші. І молитись щоб ліки допомогли. Щоб він вижив.

З 22 по 28 квітня благодійний фонд “Скарбниця Надії” завдяки багатьом благодійникам придбав для Діми Єремейчука аж 17 флаконів Октаплексу на суму 188 тисяч гривень! Це неймовірний результат.

Якби мені хтось сказав, що таке реально – я б не повірила. Дякуємо всім, хто відгукнувся на наші прохання. Зібрати за два вихідні дні 75 тисяч гривень – ви це змогли!

Коли я бачила в виписках прізвища мам дітей з гематології, яким самим потрібна допомога – я плакала. Ви дивовижні люди! Коли для Діми перерахували кошти батьки дитини, яка нещодавно померла – я не мала ні емоцій, ні сліз щоб плакати. Настільки мене вразив цей вчинок. Дякую вам! продовження… Щиро усім дякуємо!

Є діти, які з перших днів в онкогематології сприймаються особливо. Хвилюєшся за них по-особливому. Саме такий Діма з села Борове Рокитнівського району. Він з’явився у відділенні дуже тихо і так само тихо почав лікування лімфоми. Таке враження, що йому ніколи нічого не болить, і не нудить, і не буває психологічно дуже важко. Ми знаємо що це не так, і тому кожного разу коли відвідуємо Діму дивуємось його мужності і силі. Він завжди спокійно каже: “Капаюсь. В мене все добре”. А ще хлопець завжди виходять на всі творчі заняття і дивує волонтерів своєю вправністю. І лише тому, що тато час від часу просить купити то препарати хіміотерапії, то підтримуючі ліки для печінки, то для шлунку – ми розуміємо що Дімі все ж буває погано. продовження… Дуже дорослий 13-річний Дмитро